гальмувати

ГАЛЬМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка.

1. Сповільнювати рух чого-небудь або зупиняти щось (звичайно за допомогою гальма).

Ні в якому разі не дозволяється гальмувати верстат натискуванням руки на шків, патрон або пас (Практ. з машинозн., 1957, 159);

// без додатка. Зупинятися або уповільнювати свій рух (про засоби транспортування).

Ешелон гальмує, помалу зупиняється (Ю. Янов., IV, 1959, 202);

// Приводити в дію гальмо для сповільнення руху або зупинки чого-небудь.

Гальмувати доводилось по двоє коліс, і залізні шини розпікалися на камені, як у горні (Гончар, І, 1954, 85).

2. Уповільнювати або затримувати рух чого-небудь.

Нартал прикований до стовпа посеред темниці на короткім ланцюгу, кайдани дуже гальмують всі його рухи (Л. Укр., II, 1951, 424);

Тверді стеблини пирію потрапляли між спиці коліс, заплутувалися там, і це дещо гальмувало розвинений біг (Смолич, І, 1958, 45);

// перен. Затримувати розвиток, здійснення чого-небудь; бути гальмом (у 2 знач.).

Лише соціалізм і комунізм, вчили К. Маркс і Ф. Енгельс, повністю звільняють літературу і мистецтво від усього, що гальмувало і спотворювало їх розвиток при капіталізмі (Рад. літ-во, 3, 1964, 25);

Надмірно насичена вологою земля гальмує процеси мінералізації (Хлібороб Укр., 2, 1968, 14);

//Стримувати (почуття, бажання).

На те людям книги мудрі укладали, щоб людськії страсті вони гальмували (Фр., XI, 1952, 321);

Ганна подумала, що надто багато разів у житті їй вже доводилося отак гальмувати себе, боячись загострити взаємини (Собко, Справа.., 1959, 259).

3. Викликати гальмування (у 2 знач.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

гальмувати

Значення в інших словниках