дерево

Значення в інших словниках

1. дерево — де́рево іменник середнього роду * Але: два, три, чотири де́рева Орфографічний словник української мови
2. дерево — -а, с. 1》 Багаторічна рослина з твердим стовбуром і гіллям, що утворює крону. || тільки одн. Зрізані стовбури цієї рослини, очищені від гілля; колоди. Родовідне дерево — таблиця у вигляді дерева, що вказує на розгалуження роду, сім'ї; схеми родоводу. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дерево — Велике дерево дає більше тіни, як овочу. Значіння, як і сказано. Де дерево рубають, там тріски летять. Де робиться діло, там і утрата буває. З одного дерева: хрест і лопата. З одної родини виходять добрі і лихі діти. Коло сухого дерева і мокре горить. Приповідки або українсько-народня філософія
4. дерево — А, с. Акустична гітара. Я не хочу електрику — просто звичайне дерево. Словник сучасного українського сленгу
5. дерево — Багаторічна судинна рослина із здерев'янілим гол. пагоном, який називають стовбуром; бічні пагони (товсті — суки і тонші — гілки) утворюють крону; д. живуть довго, напр. Універсальний словник-енциклопедія
6. дерево — не ба́чити за дере́вами лі́су. Не помічати за дрібним, частковим важливого, основного. Критика на адресу деяких письменників, які надмірно згустили в своїх творах темні фарби в зображенні нашого життя.. Фразеологічний словник української мови
7. дерево — ДЕ́РЕВО (багаторічна рослина з твердим стовбуром і гіллям, що утворює крону), ДЕРЕВИ́НА, ДРЕ́ВО заст., поет. Скрипливе дерево довго живе (прислів'я); Палає багаття, осяває всі листочки, усі гіллячки крислатої деревини (М. Словник синонімів української мови
8. дерево — Де́рево, -ва, -ву; дере́ва́, дере́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. дерево — ДЕ́РЕВО, а, с. 1. Багаторічна рослина з твердим стовбуром і гіллям, що утворює крону. Високі дерева на краю лісу махали до вітру віттям, немов зачіпали його (Коцюб., І, 1955, 35); Вулиці і шляхи обсаджено декоративними і плодовими деревами (Озелен. колг. Словник української мови в 11 томах