дерево

Велике дерево дає більше тіни, як овочу.

Значіння, як і сказано.

Де дерево рубають, там тріски летять.

Де робиться діло, там і утрата буває.

З одного дерева: хрест і лопата.

З одної родини виходять добрі і лихі діти.

Коло сухого дерева і мокре горить.

При добрім товарі і лихий продасться. Гарне товариство прикрашує й слабші характери.

Нагинай деревце, бо дерева не зможеш.

Учи дитину малою, бо як виросте, то вже не зможеш.

На круте дерево, крутий клин.

На лихого чоловіка добирають острих способів.

На похиле дерево усі кози скачуть.

Над смирним та покірним чоловіком усі знущаються.

Пізнати дерево по овочу його.

Пізнати чоловіка по ділах його.

Яке дерево, такий клин; який батько, такий син.

Діти одідичують характер батьків.

Криве дерево на облаки глядить.

Жартують про криве дерево.

Куди дерево підрубане, туди воно й впаде.

До чого людина має нахил, те вона й зробить.

На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить.

На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як ходить.

Оцінюй людину по результатах її праці.

На круте дерево треба крутого клина.

Вперту людину виховують відповідними суворими заходами, які можуть вплинути на неї.

На низьке дерево і кози скачуть.

Над смирним та покірним чоловіком усі знущаються.

Погане дерево не зрубуй, а викорчуй.

Не приховуй від людей свої пагані звички, а позбудься їх.

Скрипливе дерево довго живе.

Довго живе той, хто жаліється на своє здоров'я.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дерево — де́рево іменник середнього роду * Але: два, три, чотири де́рева Орфографічний словник української мови
  2. дерево — -а, с. 1》 Багаторічна рослина з твердим стовбуром і гіллям, що утворює крону. || тільки одн. Зрізані стовбури цієї рослини, очищені від гілля; колоди. Родовідне дерево — таблиця у вигляді дерева, що вказує на розгалуження роду, сім'ї; схеми родоводу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дерево — А, с. Акустична гітара. Я не хочу електрику — просто звичайне дерево. Словник сучасного українського сленгу
  4. дерево — (-а) с.; мол. Погана ґітара. ПСУМС, 21. Словник жарґонної лексики української мови
  5. дерево — Багаторічна судинна рослина із здерев'янілим гол. пагоном, який називають стовбуром; бічні пагони (товсті — суки і тонші — гілки) утворюють крону; д. живуть довго, напр. Універсальний словник-енциклопедія
  6. дерево — не ба́чити за дере́вами лі́су. Не помічати за дрібним, частковим важливого, основного. Критика на адресу деяких письменників, які надмірно згустили в своїх творах темні фарби в зображенні нашого життя.. Фразеологічний словник української мови
  7. дерево — ДЕ́РЕВО (багаторічна рослина з твердим стовбуром і гіллям, що утворює крону), ДЕРЕВИ́НА, ДРЕ́ВО заст., поет. Скрипливе дерево довго живе (прислів'я); Палає багаття, осяває всі листочки, усі гіллячки крислатої деревини (М. Словник синонімів української мови
  8. дерево — Де́рево, -ва, -ву; дере́ва́, дере́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. дерево — ДЕ́РЕВО, а, с. 1. Багаторічна рослина з твердим стовбуром і гіллям, що утворює крону. Високі дерева на краю лісу махали до вітру віттям, немов зачіпали його (Коцюб., І, 1955, 35); Вулиці і шляхи обсаджено декоративними і плодовими деревами (Озелен. колг. Словник української мови в 11 томах