забичений

(-а, -е) мол.; презирл. У якому мешкають, перебувають і т. ін. сільські жителі. Це пояснюється його нігілістичним вихованням: його мама була психіатром в районній лікарні одного рогульського забиченого міста, яке швидше нагадує село з 9 поверховими будинками (Синопсис станіславський необов'язковий).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забичений — А, -е. 1. Пригнічений, замкнутий (про людину). Забиченийучень. 2. Поганий, низькоякісний (про продукт). Забичений гендель. 3. Провінційний, відсталий у розвитку. Забичений селюк. Словник сучасного українського сленгу