качан

Значення в інших словниках

1. качан — кача́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. качан — (капусти) головка; (кукурудзи) киях; (яблука тощо) недогризок. Словник синонімів Караванського
3. качан — див. гроно Словник синонімів Вусика
4. качан — -а, ч. 1》 розм. Головка капусти. 2》 Стрижень капусти, якого їдять сирим. 3》 Потовщене стебло суцвіття кукурудзи, на якому росте її насіння. || Таке ж зірване стебло без насіння. 4》 Недоїдена середина яблука або груші; недогризок. 5》 жарт. Голова. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. качан — КАЧА́Н, а́, ч. 1. розм. Головка капусти. І межи капустою доброю буває багацько гнилих качанів (Номис); Романова жінка Раїса якраз капусту шаткувала: на столі гора порубаних качанів, на підлозі – ще голівок із тридцять (Люко Дашвар); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
6. качан — А, ч. 1. Голова. 2. Чоловічий статевий орган. Словник сучасного українського сленгу
7. качан — на кача́н, зі сл. зме́рзнути, задубі́ти і под. Дуже, сильно. Бігала по селу, змокла, на качан змерзла, поки не випрохала десь паляниці (М. Коцюбинський). Фразеологічний словник української мови
8. качан — КАПУСТИ́НА (одна головка капусти), КАЧА́Н розм. І така капуста росте — качани, як підситок (Остап Вишня). КАЧА́Н (потовщене стебло суцвіття кукурудзи, на якому росте її зерно), КИЯ́Х діал., ШУЛЬО́К діал., ШУ́ЛЬКА діал. Словник синонімів української мови
9. качан — Кача́н, -на́; -чани́, -ні́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. качан — КАЧА́Н, а, ч. 1. розм. Головка капусти. Покотив качана капусти з чийогось воза (Вовчок, І, 1955, 303); *У порівн. Нам назустріч виступив невисокий, круглий, як качан, хлопчина (Збан., Ліс. красуня, 1955, 4). 2. Стрижень капусти, який їдять сирим. Словник української мови в 11 томах