1. Словник української мови в 11 томах

качан

КАЧА́Н, а, ч.

1. розм. Головка капусти.

Покотив качана капусти з чийогось воза (Вовчок, І, 1955, 303);

*У порівн. Нам назустріч виступив невисокий, круглий, як качан, хлопчина (Збан., Ліс. красуня, 1955, 4).

2. Стрижень капусти, який їдять сирим.

Матуся не слухала, того не зробила, Дала їй [Ганнусі] їсти — сирий качан гризти (Чуб., V, 1874, 686);

Солодкі качани в капусниках ми їли над голубим Дінцем (Сос., Так ніхто.., 1960, 32).

3. Потовщене стебло суцвіття кукурудзи, на якому росте її насіння.

Висока й міцна, як дубина, стояла по горах кукурудза, вип’явши напоказ грубі качани (Коцюб., І, 1955, 246);

Кукурудза стояла висока, як гай, розкішна. На кожному стеблі по два-три качани (Колг. Укр., 2, 1956, 28);

// Таке ж зірване стебло без насіння.

Степан Федорович бере пляшку, одкидає корок з кукурудзяного качана (Коз., Вибр., 1947, 17);

Можна одержувати бутиловий спирт не з борошна, а з облущених качанів кукурудзи (Веч. Київ, 28.I 1963, 2).

4. Недоїдена середина яблука або груші; недогризок.

Роман поволі гризе грушу й качаном влучає панну (Вас., І, 1959, 59).

◊ Зме́рзнути (зме́рзти) на кача́н — задубіти, втратити гнучкість від холоду.

Бігала [Маланка] по селу, змокла, на качан змерзла (Коцюб., II, 1955, 33).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. качан — кача́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. качан — (капусти) головка; (кукурудзи) киях; (яблука тощо) недогризок. Словник синонімів Караванського
  3. качан — див. гроно Словник синонімів Вусика
  4. качан — -а, ч. 1》 розм. Головка капусти. 2》 Стрижень капусти, якого їдять сирим. 3》 Потовщене стебло суцвіття кукурудзи, на якому росте її насіння. || Таке ж зірване стебло без насіння. 4》 Недоїдена середина яблука або груші; недогризок. 5》 жарт. Голова. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. качан — КАЧА́Н, а́, ч. 1. розм. Головка капусти. І межи капустою доброю буває багацько гнилих качанів (Номис); Романова жінка Раїса якраз капусту шаткувала: на столі гора порубаних качанів, на підлозі – ще голівок із тридцять (Люко Дашвар); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  6. качан — А, ч. 1. Голова. 2. Чоловічий статевий орган. Словник сучасного українського сленгу
  7. качан — 1 (-а) ч.; мол.; жарт. Голова. ПСУМС, 32. 2 (-а) ч.; мол. Сто тисяч грошових одиниць. ПСУМС, 32. Словник жарґонної лексики української мови
  8. качан — на кача́н, зі сл. зме́рзнути, задубі́ти і под. Дуже, сильно. Бігала по селу, змокла, на качан змерзла, поки не випрохала десь паляниці (М. Коцюбинський). Фразеологічний словник української мови
  9. качан — КАПУСТИ́НА (одна головка капусти), КАЧА́Н розм. І така капуста росте — качани, як підситок (Остап Вишня). КАЧА́Н (потовщене стебло суцвіття кукурудзи, на якому росте її зерно), КИЯ́Х діал., ШУЛЬО́К діал., ШУ́ЛЬКА діал. Словник синонімів української мови
  10. качан — Кача́н, -на́; -чани́, -ні́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)