1. Словник жарґонної лексики української мови

колгосп

(-у) ч.

1. мол., крим. Групове зґвалтування. З дівчатами не везе, ми зняли одну. — Будеш колгоспом? Мене ледь не вирвало (В. Щербань: Тексти). БСРЖ, 272; СЖЗ, 54; ЯБМ, 1, 449.

2. мол. Погана, нецікава компанія. ПСУМС, 35.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колгосп — колго́сп іменник чоловічого роду іст. Орфографічний словник української мови
  2. колгосп — -у, ч., іст. Колективне господарство (соціалістична форма виробничого об'єднання трудящих селян для колективного ведення сільського господарства, що ґрунтується на усуспільненні основних засобів виробництва). || розм. Люди, що є членами такого господарства; колгоспники. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колгосп — КОЛГО́СП, у, ч. 1. іст. Скорочення: колективне господарство (форма виробничого об'єднання селян для колективного ведення сільського господарства, що ґрунтується на усуспільненні основних засобів виробництва). Словник української мови у 20 томах
  4. колгосп — У, ч. 1. див. село. 2. Груповий секс. Самі грайте в колгосп: я не по цих справах. ◇ Брати на колгосп — здійснювати колективний статевий акт. Словник сучасного українського сленгу
  5. колгосп — Колго́сп, -пу, в -пі; колго́спи, -пів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. колгосп — КОЛГО́СП, у, ч. Скорочення: колективне господарство (соціалістична форма виробничого об’єднання трудящих селян для колективного ведення сільського господарства, що грунтується на усуспільненні основних засобів виробництва). Словник української мови в 11 томах