малина

Значення в інших словниках

1. малина — мали́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. малина — -и, ж. 1》 Багаторічна чагарникова ягідна рослина з кисло-солодкими запашними ягодами, звичайно темно-червоного кольору. 2》 збірн. Ягоди цієї рослини. || рідко. Одна ягода цієї рослини. 3》 перен., розм. Про щось дуже приємне. 4》 жарг. Злодійське кубло. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. малина — МАЛИ́НА, и, ж. 1. Багаторічна кущова ягідна рослина родини розоцвітих із солодкими запашними ягодами, звичайно червоного кольору. На низині, недалечко од берега Росі, розрослась, як ліс, малина (І. Словник української мови у 20 томах
4. малина — И, ж. 1. Гарне життя, достатки. Але рано чи пізно «малина» закінчується (ПіК). 2. Позитивна ситуація. ◇ Життя — малина — гарне життя. Малину згадати — зіпсувати задоволення. Словник сучасного українського сленгу
5. малина — Листопадні напівкущі родини розових; поширена в країнах пн. півкулі з холодним та помірним кліматом, відомо бл. 100 видів; в Україні поширена м. звичайна, або червона, м. щетиниста, або америк., м. зх. та м. звичайна, яку вирощують на плантаціях (бл. Універсальний словник-енциклопедія
6. малина — Мали́на, -ни; -ли́ни, -ли́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. малина — МАЛИ́НА, и, ж. 1. Багаторічна чагарникова ягідна рослина з кисло-солодкими запашними ягодами, звичайно темно-червоного кольору. На низині, недалечко од берега Росі, розрослась, як ліс, малина (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
8. малина — Малина, -ни ж. 1) Малина, Rubus idaeus. Під горою малина. Чуб. Личко як малина. Чуб. 2) Красный флагъ на воротахъ свадебнаго двора, выставляемый въ Черниг. г., какъ удостовѣреніе цѣломудрія новобрачной. То-же, что и корогва въ свадебномъ обрядѣ. МУЕ. III. Словник української мови Грінченка