1. Словник жарґонної лексики української мови

нерухомість

(-мости) ж.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нерухомість — нерухо́мість 1 іменник жіночого роду від: нерухомий — який, не рухається нерухо́мість 2 іменник жіночого роду нерухоме майно Орфографічний словник української мови
  2. нерухомість — див. багатство Словник синонімів Вусика
  3. нерухомість — [неирухом'іс'т'] -мос'т'і, ор. -м'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  4. нерухомість — I -мості, ж. Властивість за знач. нерухомий I. II -мості, ж. Нерухоме майно: земельні ділянки, будівлі і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. нерухомість — НЕРУХО́МІСТЬ, мості, ж. 1. Властивість за знач. нерухо́мий. Нерухомі з'єднання – це такі, які забезпечують нерухомість деталей і вузлів під час роботи машини (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. нерухомість — Нерухо́мість, -мости, -мості, -містю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. нерухомість — НЕРУХО́МІСТЬ¹, мості, ж. Властивість за знач. нерухо́мий¹. Нерухомі з’єднання — це такі, які забезпечують нерухомість деталей і вузлів під час роботи машини (Слюс. Словник української мови в 11 томах
  8. нерухомість — рос. недвижимость земельні ділянки, зведені на них капітальні будівлі, промислові й житлові будинки та інші об'єкти. До Н. належить також майнове право на землю. Eкономічна енциклопедія