нікчемний

Значення в інших словниках

1. нікчемний — нікче́мний прикметник Орфографічний словник української мови
2. нікчемний — Жалюгідний, ур. стонегідний, жм. паршивий, шолудивий; (вірш) поганий; (закид) дрібний, несуттєвий; (зміст) пустий, маловартий, мізерний, злиденний; (дух) безсилий, немічний, кволий. Словник синонімів Караванського
3. нікчемний — I абихто, абищо, бидло, бозна-що, жалюгідний, жалюгідник, заплішка, зносок, наволоч, невідь-що, нікчема, нікчемник, ніхто, ніщо, пізнехір'я, попихач, пшик, шантрапа, швигалка, шушваль Фразеологічні синоніми: абсолютний нуль... Словник синонімів Вусика
4. нікчемний — -а, -е. 1》 Ні на що не здатний. || Який не викликає до себе поваги; жалюгідний. || Який не відповідає певним вимогам; поганий. 2》 Незначний, несуттєвий. || Позбавлений цінності, значення. 3》 Дуже малий, незначний щодо розміру, кількості і т. ін. 4》 Безсилий, немічний, кволий. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. нікчемний — НІКЧЕ́МНИЙ, а, е. 1. Ні на що не здатний, ні до чого не придатний (про людину), який не відповідає певним вимогам (про річ); нікудишній. Сам Бар признає, що Верлен був нікчемний чоловік (І. Словник української мови у 20 томах
6. нікчемний — БІ́ДНИЙ (обмежений у якому-небудь відношенні), УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ) підсил., ЖАЛЮ́ГІДНИЙ підсил., ЗЛИДЕ́ННИЙ підсил., МІЗЕ́РНИЙ підсил., НІКЧЕ́МНИЙ підсил., НУЖДЕ́ННИЙ підсил.; СКУПИ́Й (недостатній щодо кількості, якості і т. ін. Словник синонімів української мови
7. нікчемний — Нікче́мний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. нікчемний — НІКЧЕ́МНИЙ, а, е. 1. Ні на що не здатний. Сам Бар признає, що Верлен був нікчемний чоловік (Фр., XVI, 1955, 255); Завжди так виходить, що нікчемні люди — і працівники нікчемні (Ком. Укр., 3, 1965, 52); // Який не викликає до себе поваги; жалюгідний. Словник української мови в 11 томах
9. нікчемний — Нікчемний, -а, -е Ничтожный, ни къ чему не годный. Нікчемного ви роду. Ном. Словник української мови Грінченка