німий

Значення в інших словниках

1. німий — (позбавлений здатності говорити) безсловесний, безмовний, (втратив голос) безголосий, (не бажає говорити) тихий. Словник синонімів Полюги
2. німий — німи́й прикметник Орфографічний словник української мови
3. німий — Без'язикий, безсловесний; П. мовчазний, тихий, безмовний, (- тишу — ще) німотний; (свідок) неживий; (фільм) незвуковий, неозвучений. Словник синонімів Караванського
4. німий — I безголосий, безмовний, глухонімий, німина, німотний Фразеологічні синоніми: безголоса істота; безсловесна істота; безсловесна твар (тварина); німа азбука; німа карта; німа сцена; німе кіно; німий свідок; німий фільм; німий язик II див. безголосий; мовчазний Словник синонімів Вусика
5. німий — -а, -е. 1》 Який не говорить, позбавлений здатності говорити. || у знач. ім. німий, -мого, ч.; німа, -мої, ж. Людина, позбавлена здатності говорити. || Який виражається без участі мови. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. німий — НІМИ́Й, а́, е́. 1. Який, з огляду на фізіологічну ваду, не може говорити, позбавлений здатності говорити. Він згадав, .. як побив німого старця (Г. Словник української мови у 20 томах
7. німий — БЕЗМО́ВНИЙ (про людину — який нічого не говорить, не подає голосу), БЕЗГОЛО́СИЙ розм., БЕЗГЛА́СНИЙ рідше; МОВЧАЗНИ́Й, МОВЧАЗЛИ́ВИЙ, МОВЧУ́ЩИЙ розм., заст. (який мовчить, не вступає в розмову); НІМИ́Й підсил., НІМО́ТНИЙ підсил., перев. поет. Словник синонімів української мови
8. німий — Німи́й, -ма́, -ме́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. німий — НІМИ́Й, а́, е́. 1. Який не говорить, позбавлений здатності говорити. Він згадав, ..як побив німого старця (Кв.-Осн., II, 1956, 246); Влаштувався Дорош на квартиру до Сергія Золотаренка та його німої сестри Саньки (Тют., Вир, 1964, 121); // у знач. ім. Словник української мови в 11 томах