німий
німи́й
-а, -е.
1》 Який не говорить, позбавлений здатності говорити.
|| у знач. ім. німий, -мого, ч.; німа, -мої, ж. Людина, позбавлена здатності говорити.
|| Який виражається без участі мови.
Німа азбука — умовні знаки пальцями, за допомогою яких розмовляють німі.
Німа карта — навчальна географічна карта без позначення назв.
Німа клавіатура — фортепіанна клавіатура без звукотвірного механізму для тренування пальців піаніста.
Німа сцена — сцена театральної вистави чи кіно, під час якої дійові особи нічого не говорять.
Німий свідок — неживий предмет, що дає можливість відтворити, уявити події минулих часів.
Німий фільм; Німе кіно — неозвучений фільм.
2》 перен. Мовчазний, тихий; безмовний.
|| Сповнений тиші, спокою.
3》 Який нічого не виражає, не передає.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- німий — (позбавлений здатності говорити) безсловесний, безмовний, (втратив голос) безголосий, (не бажає говорити) тихий. Словник синонімів Полюги
- німий — німи́й прикметник Орфографічний словник української мови
- німий — Без'язикий, безсловесний; П. мовчазний, тихий, безмовний, (- тишу — ще) німотний; (свідок) неживий; (фільм) незвуковий, неозвучений. Словник синонімів Караванського
- німий — I безголосий, безмовний, глухонімий, німина, німотний Фразеологічні синоніми: безголоса істота; безсловесна істота; безсловесна твар (тварина); німа азбука; німа карта; німа сцена; німе кіно; німий свідок; німий фільм; німий язик II див. безголосий; мовчазний Словник синонімів Вусика
- німий — НІМИ́Й, а́, е́. 1. Який, з огляду на фізіологічну ваду, не може говорити, позбавлений здатності говорити. Він згадав, .. як побив німого старця (Г. Словник української мови у 20 томах
- німий — (-ого) шк.; жарт.-ірон. Двієчник. Словник жарґонної лексики української мови
- німий — БЕЗМО́ВНИЙ (про людину — який нічого не говорить, не подає голосу), БЕЗГОЛО́СИЙ розм., БЕЗГЛА́СНИЙ рідше; МОВЧАЗНИ́Й, МОВЧАЗЛИ́ВИЙ, МОВЧУ́ЩИЙ розм., заст. (який мовчить, не вступає в розмову); НІМИ́Й підсил., НІМО́ТНИЙ підсил., перев. поет. Словник синонімів української мови
- німий — Німи́й, -ма́, -ме́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- німий — НІМИ́Й, а́, е́. 1. Який не говорить, позбавлений здатності говорити. Він згадав, ..як побив німого старця (Кв.-Осн., II, 1956, 246); Влаштувався Дорош на квартиру до Сергія Золотаренка та його німої сестри Саньки (Тют., Вир, 1964, 121); // у знач. ім. Словник української мови в 11 томах