німий

НІМИ́Й, а́, е́.

1. Який не говорить, позбавлений здатності говорити.

Він згадав, ..як побив німого старця (Кв.-Осн., II, 1956, 246);

Влаштувався Дорош на квартиру до Сергія Золотаренка та його німої сестри Саньки (Тют., Вир, 1964, 121);

// у знач. ім. німи́й, мо́го, ч.; німа́, мо́ї, ж. Людина, позбавлена здатності говорити.

Вона знала сама одного німого, який часто до них приходив (Кобр., Вибр., 1954, 103);

*У порівн. Він мовчки їв, мовчки пив, тепер сидів, мов німий (Мирний, І,1949, 337);

// Який виражається без участі мови.

Мош-Діма постояв трохи, а далі сів на призьбу, не спускаючи з Тиховича мутних очей з виразом німого докору (Коцюб., І, 1955, 221);

Тяжко було зустрічати вдома погляд дружини з тужливим, німим запитанням (Донч., VI, 1957, 292).

2. перен. Мовчазний, тихий; безмовний.

Село неначе погоріло, Неначе люде подуріли, Німі на панщину ідуть І діточок своїх ведуть!.. (Шевч., II, 1953, 110);

Вона стояла німа, без тями, важко дишучи, безвладна, немов розбита (Фр., VII, 1951, 124);

Довго ще командир корабля перемивав боцманові кісточки, і довго ще Смола стояв, німий та покірний, і то червонів, то блід (Ткач, Жди.., 1959, 12);

// Сповнений тишею, спокоєм.

Над Піями стояла німа зоряна ніч (Кос., Новели, 1962, 176);

А потім з півночі зима в раменах плакала і вила, та ще зі мною ніч німа коло млина одна бродила (Гонч., Вибр., 1959, 39);

В борні за мир, світ, не забудь.. І літаків ворожих лють.. І сотні свіжих могилок В німих степах край залізниці (Мас., Сорок.., 1957, 394).

3. Який нічого не виражає, не передає.

Мова іноземця була для нього німою.

∆ Німа́ а́збука — умовні знаки пальцями, за допомогою яких розмовляють німі;

Німа́ ка́рта — учбова географічна карта без позначення назв.

Німа карта всесвіту, з якої вчиться географії Юрин старший брат, спливає раптом перед очі (Смолич, II, 1958, 45);

Німа́ сце́на — сцена театральної вистави чи кіно, під час якої дійові особи нічого не говорять.

[Голоси:] Тихо! Хай поспить!.. Німа сцена. Ніхто навіть не поворухнеться (Зар., Антеї, 1961, 85);

Німи́й сві́док — неживий предмет, що дає можливість відтворити, уявити події минулих часів.

В музеї, який уже відбудовано, лежать речі і документи, німі свідки першої оборони Севастополя (Кучер, Дорога.., 1958, 112);

Німи́й фільм; Німе́ кіно́ — неозвучений фільм.

Режисери, оператори і художники [італійського кіно] вміло користуються культурною спадщиною німого кіно, пам’ятаючи могутню силу його зображальних засобів (Довж., III, 1960, 144);

Змінювалася функція музики [в звуковому фільмі], яка з простої ілюстрації до німого фільму перетворювалася на органічний компонент його образної структури (Укр.. кіномист., II, 1959, 12).