палітра

Значення в інших словниках

1. палітра — палі́тра 1 іменник жіночого роду дощечка, пластинка для розтирання фарби палі́тра 2 іменник жіночого роду сукупність виражальних засобів Орфографічний словник української мови
2. палітра — (таця з фарбами) г. палета; (мистецька) П. засоби. Словник синонімів Караванського
3. палітра — -и, ж. 1》 Чотирикутна або овальна дощечка, пластинка, на якій живописець змішує і розтирає фарби. || Сполучення спеціально добраних художником барв і їх відтінків при виготовленні фарб. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. палітра — ПАЛІ́ТРА, и, ж. 1. Чотирикутна або овальна дощечка, пластинка, на якій живописець змішує і розтирає фарби. Вона становить стілець, сідає боком до публіки, одчиняє скриньку, виймав палітру й пензлі... Словник української мови у 20 томах
5. палітра — палі́тра (франц. palette, від італ. paletta – лопатка) 1. Невелика чотирикутна або овальна дошка з дерева, фарфору, на якій художник змішує фарби під час роботи. 2. Перелік колірних сполучень, властивих живописові того чи іншого художника або картині. 3. Переносно – сукупність засобів у творчості. Словник іншомовних слів Мельничука
6. палітра — Пластинка з твердого матеріалу (переважно дерева), служить художникові для розчинення і змішування фарб. Універсальний словник-енциклопедія
7. палітра — Палі́тра, -ри; -лі́три, -лі́тр Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. палітра — ПАЛІ́ТРА, и, ж. 1. Чотирикутна або овальна дощечка, пластинка, на якій живописець змішує і розтирає фарби. Вона становить стілець, сідає боком до публіки, одчиняє скриньку, виймав палітру й пензлі, набирає красок і починає малювати на дощечці (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
9. палітра — Палітра, -ри ж. Палитра. Кв. І. 127. Словник української мови Грінченка