палітра
ПАЛІ́ТРА, и, ж.
1. Чотирикутна або овальна дощечка, пластинка, на якій живописець змішує і розтирає фарби.
Вона становить стілець, сідає боком до публіки, одчиняє скриньку, виймав палітру й пензлі, набирає красок і починає малювати на дощечці (Л. Укр., II, 1951, 48);
Бурдило тільки тепер помітив високого ченця за мольбертом, з палітрою і пензлями (Тулуб, Людолови, II, 1957, 369);
// Сполучення спеціально добраних художником барв і їх відтінків при виготовленні фарб.
Приладнав [Сава] мольберт. А далі, готуючи палітру, став навчати молодицю, як їй треба стояти та який вираз обличчя йому потрібний (Головко, II, 1957, 197);
// перен. Сукупність, сполучення кольорів, характерне для окремої картини, творчості художника і т. ін.
Дуже б хотілося, щоб українські художники сміливіше передавали своєю палітрою всю красу вишневого цвітіння, усі щедрі барви м’якої природи України (Мист., 5, 1957, 18);
Щоб написать портрет твій — яку знайти палітру? (Шпорта, Ти в серці.., 1954, 103).
2. яка, чия, перен. Сукупність виражальних засобів у творчості письменника, композитора і т. ін.
Здебільшого в наших фільмах слово існує як елемент діалога. Це якоюсь мірою збіднює нашу словесну палітру (Довж., III, 1960, 162);
У видноколо літератора ввіходить значно більше граней психіки зображуваної ним людини, багатіші відтінки і нюанси грають на його палітрі (Літ. газ., 11.III 1959, 2).
Значення в інших словниках
- палітра — палі́тра 1 іменник жіночого роду дощечка, пластинка для розтирання фарби палі́тра 2 іменник жіночого роду сукупність виражальних засобів Орфографічний словник української мови
- палітра — (таця з фарбами) г. палета; (мистецька) П. засоби. Словник синонімів Караванського
- палітра — -и, ж. 1》 Чотирикутна або овальна дощечка, пластинка, на якій живописець змішує і розтирає фарби. || Сполучення спеціально добраних художником барв і їх відтінків при виготовленні фарб. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- палітра — ПАЛІ́ТРА, и, ж. 1. Чотирикутна або овальна дощечка, пластинка, на якій живописець змішує і розтирає фарби. Вона становить стілець, сідає боком до публіки, одчиняє скриньку, виймав палітру й пензлі... Словник української мови у 20 томах
- палітра — (-и) ж.; мол.; жарт. Півлітрова пляшка горілки. Словник жарґонної лексики української мови
- палітра — палі́тра (франц. palette, від італ. paletta – лопатка) 1. Невелика чотирикутна або овальна дошка з дерева, фарфору, на якій художник змішує фарби під час роботи. 2. Перелік колірних сполучень, властивих живописові того чи іншого художника або картині. 3. Переносно – сукупність засобів у творчості. Словник іншомовних слів Мельничука
- палітра — Пластинка з твердого матеріалу (переважно дерева), служить художникові для розчинення і змішування фарб. Універсальний словник-енциклопедія
- палітра — Палі́тра, -ри; -лі́три, -лі́тр Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- палітра — Палітра, -ри ж. Палитра. Кв. І. 127. Словник української мови Грінченка