паровик

(-а) ч.; муз.; жарт. Музи- І кант, який грає на духових інструментах. Цеацура.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паровик — парови́к іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. паровик — -а, ч., розм. 1》 Паровий казан або двигун. 2》 Те саме, що паровоз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. паровик — ПАРОВИ́К, а́, ч. 1. спец. Паровий казан або двигун. Через стіну було чути, як гули машини, шипіли десь далеко паровики (І. Нечуй-Левицький); Розповідають, що коли він служив у економії Бразуля, то засперечався із прикажчиком... Словник української мови у 20 томах
  4. паровик — ЛОКОМОТИ́В (машина для пересування вагонів, поїздів по залізничних рейках); ПАРОВО́З, ПАРОВИ́К розм., ПАРОТЯ́Г заст. (локомотив із паровим двигуном); ТЕПЛОВО́З (локомотив із поршневим двигуном внутрішнього згоряння)... Словник синонімів української мови
  5. паровик — Парови́к, -ка́, в -ку́; -вики́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. паровик — ПАРОВИ́К, а́, ч., розм. 1. Паровий казан або двигун. Через стіну було чути, як гули машини, шипіли десь далеко паровики (Н.-Лев., II, 1956, 98); Розповідають, що коли він служив у економії Бразуля, то засперечався із прикажчиком... Словник української мови в 11 томах
  7. паровик — Паровик, -ка м. Паровикъ. Словник української мови Грінченка