паровик
ПАРОВИ́К, а́, ч.
1. спец. Паровий казан або двигун.
Через стіну було чути, як гули машини, шипіли десь далеко паровики (І. Нечуй-Левицький);
Розповідають, що коли він служив у економії Бразуля, то засперечався із прикажчиком, що спинить на ходу маховик від паровика (Григорій Тютюнник);
* У порівн. Все з люльки [Карпо] пахкає, та все пахкає, мов паровик... (М. Коцюбинський).
2. розм. Те саме, що парово́з.
На вокзалі – лемент гудків: спішно перетягаються паровики й вагони на лівий берег Дніпра (В. Еллан-Блакитний);
Пам'ятаєш? – стоять ешелони, а паровик так задумано шипить (М. Хвильовий).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- паровик — парови́к іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- паровик — -а, ч., розм. 1》 Паровий казан або двигун. 2》 Те саме, що паровоз. Великий тлумачний словник сучасної мови
- паровик — (-а) ч.; муз.; жарт. Музи- І кант, який грає на духових інструментах. Цеацура. Словник жарґонної лексики української мови
- паровик — ЛОКОМОТИ́В (машина для пересування вагонів, поїздів по залізничних рейках); ПАРОВО́З, ПАРОВИ́К розм., ПАРОТЯ́Г заст. (локомотив із паровим двигуном); ТЕПЛОВО́З (локомотив із поршневим двигуном внутрішнього згоряння)... Словник синонімів української мови
- паровик — Парови́к, -ка́, в -ку́; -вики́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- паровик — ПАРОВИ́К, а́, ч., розм. 1. Паровий казан або двигун. Через стіну було чути, як гули машини, шипіли десь далеко паровики (Н.-Лев., II, 1956, 98); Розповідають, що коли він служив у економії Бразуля, то засперечався із прикажчиком... Словник української мови в 11 томах
- паровик — Паровик, -ка м. Паровикъ. Словник української мови Грінченка