паровий
ПАРОВИ́Й¹, а́, е́.
1. Прикм. до па́ра² 1.
Парова сила;
// Який служить для одержання, скупчення пари.
У топці парового казана палали сухі дрова (С. Чорнобривець);
// Який приводиться до дії силою пари.
– Там, – у самій середині садка, – он бач високий димар – там у нас парова машина (Панас Мирний);
Кузня двигтить від важких ударів парових молотів (І. Сенченко);
// Який використовує тепло пари.
Залежно від виду теплоносія центральні системи опалення називаються паровими, водяними і повітряними (з наук. літ.).
2. Приготовлений для споживання дією пари.
Парові котлети.
ПАРОВИ́Й², а́, е́.
Який знаходиться під паром (див. пар¹).
Гречку сіють у паровому полі до сівби озимини і після збирання основних культур, які рано звільняють поле (з наук. літ.);
// Заснований на використанні парів.
В епоху Київської Русі існували різні системи землеробства – вирубна, перелогова та парова з двопільною і трипільною сівозмінами (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- паровий — парови́й 1 прикметник від: пар — рілля парови́й 2 прикметник від: пара — газ Орфографічний словник української мови
- паровий — [паровий] м. (на) -вому/-роув'ім, мн. -роув'і Орфоепічний словник української мови
- паровий — -а, -е. 1》 Прикм. до пара II 1). Парова сила. || Який служить для одержання, скупчення пари. || Якому надає руху сила пари. || Який використовує тепло пари. Парова машина — тепловий двигун, у якому енергія водяної пари перетворюється на механічну енергію. Великий тлумачний словник сучасної мови
- паровий — Парови́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- паровий — ПАРОВИ́Й¹, а́, е́. 1. Прикм. до па́ра²1. Парова сила; // Який служить для одержання, скупчення пари. У топці парового казана палали сухі дрова (Чорн., Визвол. земля, 1959, 124); // Який приводиться до дії силою пари. Словник української мови в 11 томах
- паровий — Парови́й, -а́, -е́ 1) Парный, для пары лошадей, воловъ. Паровий віз. 2) Паровой. Парові млини. Словник української мови Грінченка