паровий
парови́й
-а, -е.
1》 Прикм. до пара II 1). Парова сила.
|| Який служить для одержання, скупчення пари.
|| Якому надає руху сила пари.
|| Який використовує тепло пари.
Парова машина — тепловий двигун, у якому енергія водяної пари перетворюється на механічну енергію.
Парова турбіна — тепловий двигун, у якому потенціальна енергія водяної пари перетворюється на кінетичну, а потім на механічну енергію.
Парове опалення — опалення приміщень сухою насиченою парою, що надходить в опалювальні прилади.
Парове судно — те саме, що пароплав.
Паровий котел — пристрій, що має топку і призначений для отримання пари з тиском вище атмосферного, що використовується поза самим пристроєм.
Паровий культиватор — культиватор для догляду за парами та передпосівного обробітку ґрунту.
2》 Приготовлений для споживання дією пари. Парові котлети.
Значення в інших словниках
- паровий — парови́й 1 прикметник від: пар — рілля парови́й 2 прикметник від: пара — газ Орфографічний словник української мови
- паровий — [паровий] м. (на) -вому/-роув'ім, мн. -роув'і Орфоепічний словник української мови
- паровий — ПАРОВИ́Й¹, а́, е́. 1. Прикм. до па́ра² 1. Парова сила; // Який служить для одержання, скупчення пари. У топці парового казана палали сухі дрова (С. Чорнобривець); // Який приводиться до дії силою пари. Словник української мови у 20 томах
- паровий — Парови́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- паровий — ПАРОВИ́Й¹, а́, е́. 1. Прикм. до па́ра²1. Парова сила; // Який служить для одержання, скупчення пари. У топці парового казана палали сухі дрова (Чорн., Визвол. земля, 1959, 124); // Який приводиться до дії силою пари. Словник української мови в 11 томах
- паровий — Парови́й, -а́, -е́ 1) Парный, для пары лошадей, воловъ. Паровий віз. 2) Паровой. Парові млини. Словник української мови Грінченка