1. Словник української мови в 11 томах

паровик

ПАРОВИ́К, а́, ч., розм.

1. Паровий казан або двигун.

Через стіну було чути, як гули машини, шипіли десь далеко паровики (Н.-Лев., II, 1956, 98);

Розповідають, що коли він служив у економії Бразуля, то засперечався із прикажчиком, що спинить на ходу маховик від паровика (Тют., Вир, 1964, 79);

*У порівн. Все з люльки [Карпо] пахкає, та все пахкає, мов паровик… (Коцюб., І, 1955, 305).

2. Те саме, що парово́з.

На вокзалі — лемент гудків: спішно перетягаються паровики й вагони на лівий берег Дніпра (Еллан, II, 1958, 42).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паровик — парови́к іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. паровик — -а, ч., розм. 1》 Паровий казан або двигун. 2》 Те саме, що паровоз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. паровик — ПАРОВИ́К, а́, ч. 1. спец. Паровий казан або двигун. Через стіну було чути, як гули машини, шипіли десь далеко паровики (І. Нечуй-Левицький); Розповідають, що коли він служив у економії Бразуля, то засперечався із прикажчиком... Словник української мови у 20 томах
  4. паровик — (-а) ч.; муз.; жарт. Музи- І кант, який грає на духових інструментах. Цеацура. Словник жарґонної лексики української мови
  5. паровик — ЛОКОМОТИ́В (машина для пересування вагонів, поїздів по залізничних рейках); ПАРОВО́З, ПАРОВИ́К розм., ПАРОТЯ́Г заст. (локомотив із паровим двигуном); ТЕПЛОВО́З (локомотив із поршневим двигуном внутрішнього згоряння)... Словник синонімів української мови
  6. паровик — Парови́к, -ка́, в -ку́; -вики́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. паровик — Паровик, -ка м. Паровикъ. Словник української мови Грінченка