пополам

Значення в інших словниках

1. пополам — правильніше: навпіл «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. пополам — попола́м прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
3. Пополам — Навпіл Неправильно-правильно
4. пополам — присл. 1》 На дві рівні частини, на дві половини, навпіл. || Порівну, на двох. || з ким. На двох разом. 2》 з чим. З домішкою чого-небудь іншого наполовину. || Вперемішку з чим-небудь. || у сполуч. з ім. в оруд. в. З певним відтінком (за знач. іменника). Великий тлумачний словник сучасної мови
5. пополам — Навпів, упів, спів Словник чужослів Павло Штепа
6. пополам — ПОПОЛА́М, присл. 1. На дві рівні частини, на дві половини. Достала [бабуся] у себе з хустки .. слід пана Забрьохи та й розділила пополам і одну часточку всипала у те ж таки тісто (Г. Словник української мови у 20 томах
7. пополам — присл. Однаково, байдуже. Якщо чесно, то мені абсолютно пополам, як у нього справи. Словник сучасного українського сленгу
8. пополам — діли́ти хліб-сіль (хліб і сіль) з ким і без додатка. 1. Спільно харчуватися з ким-небудь (перев. в умовах матеріальної скрути). По від’їзді Тасі Раїса умовилася столуватись у старої матушки. Щодня утрьох вони ділили хліб-сіль (М. Коцюбинський). Фразеологічний словник української мови
9. пополам — НА́ВПІ́Л (на дві приблизно рівні частини), НА́ДВО́Є, ПОПОЛОВИ́НІ, ПОПОЛА́М, НАПОПОЛА́М розм. Одна (зморшка) розкраювала навпіл лоба, а друга ділила на дві півкульки підборіддя (П. Словник синонімів української мови
10. пополам — ПОПОЛА́М, присл. 1. На дві рівні частини, на дві половини. Достала [бабуся] у себе з хустки.. слід пана Забрьохи та й розділила пополам і одну часточку всипала у те ж таки тісто (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах