1. Словник жарґонної лексики української мови

санітар

(-а) ч.; мол.; жарт.

1. Боєць загону спеціяльного призначення. ПСУМС, 62.

2. Охоронець. ПСУМС, 62.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. санітар — саніта́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. санітар — -а, ч. 1》 Особа молодшого медичного персоналу (без спеціальної медичної підготовки), що працює в лікарні, госпіталі і доглядає хворих та поранених, стежить за чистотою приміщення тощо. 2》 Рядовий медичної служби в армії, який подає першу допомогу пораненим і виносить їх з поля бою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. санітар — САНІТА́Р, а, ч. Особа молодшого медичного персоналу в лікарні, госпіталі, яка доглядає хворих і поранених, стежить за чистотою приміщення тощо. Через широко відчинені двері санітар викотив на веранду крісло з хворим (М. Трублаїні); – Дозвольте?... Словник української мови у 20 томах
  4. санітар — Саніта́р, -ра; -та́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. санітар — САНІТА́Р, а, ч. Особа молодшого медичного персоналу в лікарні, госпіталі, яка доглядає хворих і поранених, стежить за чистотою приміщення тощо. Через широко відчинені двері санітар викотив на веранду крісло з хворим (Трубл., Глиб. Словник української мови в 11 томах