спальник
(-а) ч., жрм. "Спальний" район міста. На дитячому майданчику, що знаходиться у дворі, до якого з одного боку примикають п'ятиповерхівки "спальника", а з іншого — приміська зона (СМ, 13.07.2001).
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спальник — спа́льник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- спальник — -а, ч. 1》 іст. У Російській державі 15-17 ст. – придворний, в обов'язки якого входило допомагати царю одягатись і роздягатись, супроводжувати його під час поїздок і т. ін. || Така людина при дворах інших володарів. 2》 розм. Спальний мішок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спальник — СПА́ЛЬНИК¹, а, ч., іст. У російській державі XV- XVII ст. – придворний, в обов'язки якого входило допомагати царю при одяганні й роздяганні, супроводжувати його під час поїздок і т. ін.; // Така людина при дворах інших володарів. Словник української мови у 20 томах
- спальник — СПА́ЛЬНИК, а, ч., іст. У російській державі XV— XVII ст.— придворний, в обов’язки якого входило допомагати царю при одяганні й роздяганні, супроводжувати його під час поїздок і т. ін.; // Така людина при дворах інших володарів. Словник української мови в 11 томах