сяйво

-а, с.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сяйво — (яскраве освітлення ) світло, блиск. СЯЯТИ (яскраво світитися) сіяти, (про небесні світила) ясніти, променіти, зоріти, (особливо яскраво блищати) горіти. Словник синонімів Полюги
  2. сяйво — ся́йво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. сяйво — Блискуче світло, ур. осіяння, (полярне) сполохи, (слави) ПОЕТ. велич, авреоля, сов. ореол, (очей) блиск, вогонь, (шат) П. пишнота, розкіш Словник синонімів Караванського
  4. сяйво — див. ранок Словник синонімів Вусика
  5. сяйво — [с’айво] -ва, м. (ў) -в'і Орфоепічний словник української мови
  6. сяйво — рідше сяєво, -а, с. 1》 Рівне, звичайно яскраве світло, випромінюване чим-небудь. || перен., поет. Сприятлива атмосфера, створювана чим-небудь. || перен., поет. Велич, сила чого-небудь. Північне сяйво. Полярне сяйво. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. сяйво — СЯ́ЙВО, рідше СЯ́ЄВО, а, с. 1. Рівне, звичайно яскраве світло, випромінюване чим-небудь. Сонце ясне .. котилося по блакитному морі безкрайого неба, розливало своє сяйво на увесь світ (Панас Мирний); Хороше, затишно так під сяєвом .. лампи (Ю. Словник української мови у 20 томах
  8. сяйво — ВЕ́ЛИЧ (велике значення, висока політична, суспільна, культурно-історична значимість чогось), ВЕЛИ́ЧЧЯ, ВЕЛИ́ЧНІСТЬ, СЯ́ЙВО (СЯ́ЄВО). Завдання нашої літератури — змалювати велич Вітчизняної війни (М. Словник синонімів української мови
  9. сяйво — Ся́йво і ся́єво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. сяйво — СЯ́ЙВО, рідше СЯ́ЄВО, а, с. 1. Рівне, звичайно яскраве світло, випромінюване чим-небудь. Срібний [місяць].. Ниву сяєвом влива (Манж., Тв., 1955, 105); Сонце ясне.. Словник української мови в 11 томах