1. Словник синонімів української мови

сяйво

ВЕ́ЛИЧ (велике значення, висока політична, суспільна, культурно-історична значимість чогось), ВЕЛИ́ЧЧЯ, ВЕЛИ́ЧНІСТЬ, СЯ́ЙВО (СЯ́ЄВО). Завдання нашої літератури — змалювати велич Вітчизняної війни (М. Рильський); Будов наших мирна величність; Душа його проймалася сяйвом нового дня, радістю прийдешньої перемоги (С. Скляренко).

ОРЕО́Л чого і який (атмосфера слави, успіху, пошани навколо кого-небудь), СЯ́ЙВО, НІМБ. Для Тараса образи їхні (декабристів) були в ореолі вічної слави і мучеництва (О. Іваненко); Тепер він дома. Знову на столі Книжки й папери в звичнім неспокої, Та сяйво слави на його чолі (М. Рильський); Соломія Крушельницька... Для сучасного вокаліста — це майже легендарне ім'я, що здобуло німб світової слави на початку двадцятого століття (з газети).

СВІ́ТЛО (промениста енергія, що випромінюється яким-небудь тілом), ОСВІ́ТЛЕННЯ, СЯ́ЙВО, СВІТ розм., ОСЯ́ННЯ заст., ЯСА́ заст., поет., ПО́СВІТ діал., ПО́СВІТА діал., ЛЮМІНЕСЦЕ́НЦІЯ спец. (холодне світіння певних тіл чи речовин); ПІВСВІ́ТЛО (слабке тьмяне світіння, освітлення). Одчиняються двері, і смуга світла падає на Руфіна і Люція (Леся Українка); Побачив двох людей, що при слабому освітленні ліхтарні порались біля косарки (Мирослав Ірчан); Тихий світ лився через зелені та жовті шибки довгих та узьких готицьких вікон (І. Нечуй-Левицький); "Дивовижна краса!" Справді неба грайлива яса, Мов дівоче убрання святкове (П. Воронько).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сяйво — (яскраве освітлення ) світло, блиск. СЯЯТИ (яскраво світитися) сіяти, (про небесні світила) ясніти, променіти, зоріти, (особливо яскраво блищати) горіти. Словник синонімів Полюги
  2. сяйво — ся́йво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. сяйво — Блискуче світло, ур. осіяння, (полярне) сполохи, (слави) ПОЕТ. велич, авреоля, сов. ореол, (очей) блиск, вогонь, (шат) П. пишнота, розкіш Словник синонімів Караванського
  4. сяйво — див. ранок Словник синонімів Вусика
  5. сяйво — [с’айво] -ва, м. (ў) -в'і Орфоепічний словник української мови
  6. сяйво — рідше сяєво, -а, с. 1》 Рівне, звичайно яскраве світло, випромінюване чим-небудь. || перен., поет. Сприятлива атмосфера, створювана чим-небудь. || перен., поет. Велич, сила чого-небудь. Північне сяйво. Полярне сяйво. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. сяйво — СЯ́ЙВО, рідше СЯ́ЄВО, а, с. 1. Рівне, звичайно яскраве світло, випромінюване чим-небудь. Сонце ясне .. котилося по блакитному морі безкрайого неба, розливало своє сяйво на увесь світ (Панас Мирний); Хороше, затишно так під сяєвом .. лампи (Ю. Словник української мови у 20 томах
  8. сяйво — -а, с. Словник жарґонної лексики української мови
  9. сяйво — Ся́йво і ся́єво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. сяйво — СЯ́ЙВО, рідше СЯ́ЄВО, а, с. 1. Рівне, звичайно яскраве світло, випромінюване чим-небудь. Срібний [місяць].. Ниву сяєвом влива (Манж., Тв., 1955, 105); Сонце ясне.. Словник української мови в 11 томах