траса

(-и) ж.

1. сист. Дорога, шосе, по якому можна пересуватися, подорожувати автостопом. БСРЖ, 595; ПСУМС, 70.

2. нарк. Сліди від ін'єкцій на тілі наркомана. БСРЖ, 595; СЖЗ, 100; ЯБМ, 2. 426.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

траса — тра́са іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
траса — (майбутнього каналу) лінія, (повітряна) ШЛЯХ, (кулі) слід, траєкторія Словник синонімів Караванського
траса — див. дорога Словник синонімів Вусика
траса — [траса] -сие, д. і м. -с'і Орфоепічний словник української мови
траса — Лінія, слід Словник чужослів Павло Штепа
траса — тра́са (нім. Trasse, від лат. tractus – смуга) 1. Лінія, що вказує напрям руху або поздовжню вісь дороги, трубопроводу тощо. 2. Смуга землі, над якою проходить авіаційна лінія (маршрут регулярних польотів літаків). Словник іншомовних слів Мельничука
траса — ТРА́СА, и, ж. 1. Лінія, що вказує напрям проходження, пролягання чогось. Грандіозне будівництво має розгорнутись і внаслідок прокладення каналу Каховка – Крим, який уже почали будувати. Вздовж його траси виникнуть нові селища і міста (О. Словник української мови у 20 томах
траса — -и, ж. 1》 Лінія, що вказує напрям проходження, пролягання чогось. 2》 Широкий асфальтовий шлях, що з'єднує великі міста, важливі об'єкти тощо. || Повітряний, водяний і т. ін. шлях. || Смуга землі, по якій проходить лінія електропередачі. Великий тлумачний словник сучасної мови
траса — ДОРО́ГА (смуга землі, по якій їздять і ходять), ШЛЯХ, ПУТЬ, ТРАКТ заст.; ШОСЕ́, СОШЕ́ розм., СОША́ розм. (з асфальтовим, бетонним тощо покриттям); ТРА́СА, МАГІСТРА́ЛЬ рідше (яка з'єднує великі міста, важливі центри)... Словник синонімів української мови
траса — ТРА́СА, и, ж. 1. Лінія, що вказує напрям проходження, пролягання чогось. Грандіозне будівництво має розгорнутись і внаслідок прокладення каналу Каховка — Крим, який уже почали будувати. Вздовж його траси виникнуть нові селища і міста (Довж. Словник української мови в 11 томах