траса

ТРА́СА, и, ж.

1. Лінія, що вказує напрям проходження, пролягання чогось.

Грандіозне будівництво має розгорнутись і внаслідок прокладення каналу Каховка — Крим, який уже почали будувати. Вздовж його траси виникнуть нові селища і міста (Довж., III, 1960, 88);

Почесне місце серед визначних вітчизняних дослідників морів Північного Льодовитого океану і траси Північного морського шляху належить Андрію Іполитовичу Вількицькому (Видатні вітч. географи.., 1954, 112);

Будівельники завершили прокладання траси газопроводу до шахтарського міста Краснодона (Рад. Укр., 12.VІІІ 1959, 2).

2. Широкий асфальтовий шлях, що з’єднує великі міста, важливі об’єкти тощо.

Рівною стрілою пролягла так звана Нова траса, вкрита асфальтом, обсаджена квітами та декоративними рослинами (Дмит., Розлука, 1957, 98);

Жив він на краю лісу при трасі, біля шляхової дільниці (Ле, Клен. лист, 1960, 13);

Машина вилетіла на Хрещатик,.. а там вискочили новою трасою на вулицю Артема (Кучер, Трудна любов, 1960, 580);

// Повітряний, водяний і т. ін. шлях.

Над нашим домом пролягає траса. Тут на Москву, на Бухарест, на Прагу Шумливі пролітають літаки (Рильський, III, 1961, 222);

Матвіївська затока постає перед очима дівчини.. Цікаво, скільки разів пропливла Тоня Турбай цю чи не найкращу в Радянському Союзі двокілометрову трасу на своєму легесенькому човнику? (Собко, Матв. затока, 1962, 5);

*Образно. Життя ішло по власній трасі (Воскр., І всерйоз.., 1960, 72);

// Смуга землі, по якій проходить лінія електропередачі.

Стале́ва тра́са див. стале́вий.

3. Світни́й або димний слід, що вказує траєкторію снаряда, кулі, реактивного літака тощо.

Нікому не зупинити блискавиць, нічим не відвернути оті високі, летючі, вогнисто-червоні траси «катюш»! (Гончар, ІІІ,1959, 42);

Але кулі не завдавали шкоди літакові, знизу видно було, як нитки трас згиналися на фюзеляжі і далі тяглися кудись убік від літака в надвечірньому повітрі (Ткач, Крута хвиля, 1956, 79).

4. спец. Головна вісь деяких споруд, що являє собою ламану лінію або ряд прямих ліній, з’єднаних кривими.

У деяких видів споруд головна вісь являє собою ламану лінію або ряд прямих ліній, з’єднаних кривими. Цю вісь.. називають трасою, а розпланування її — трасуванням (Інж. геод., 1959, 125).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. траса — тра́са іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. траса — (майбутнього каналу) лінія, (повітряна) ШЛЯХ, (кулі) слід, траєкторія Словник синонімів Караванського
  3. траса — див. дорога Словник синонімів Вусика
  4. траса — [траса] -сие, д. і м. -с'і Орфоепічний словник української мови
  5. траса — Лінія, слід Словник чужослів Павло Штепа
  6. траса — тра́са (нім. Trasse, від лат. tractus – смуга) 1. Лінія, що вказує напрям руху або поздовжню вісь дороги, трубопроводу тощо. 2. Смуга землі, над якою проходить авіаційна лінія (маршрут регулярних польотів літаків). Словник іншомовних слів Мельничука
  7. траса — ТРА́СА, и, ж. 1. Лінія, що вказує напрям проходження, пролягання чогось. Грандіозне будівництво має розгорнутись і внаслідок прокладення каналу Каховка – Крим, який уже почали будувати. Вздовж його траси виникнуть нові селища і міста (О. Словник української мови у 20 томах
  8. траса — (-и) ж. 1. сист. Дорога, шосе, по якому можна пересуватися, подорожувати автостопом. БСРЖ, 595; ПСУМС, 70. 2. нарк. Сліди від ін'єкцій на тілі наркомана. БСРЖ, 595; СЖЗ, 100; ЯБМ, 2. 426. Словник жарґонної лексики української мови
  9. траса — -и, ж. 1》 Лінія, що вказує напрям проходження, пролягання чогось. 2》 Широкий асфальтовий шлях, що з'єднує великі міста, важливі об'єкти тощо. || Повітряний, водяний і т. ін. шлях. || Смуга землі, по якій проходить лінія електропередачі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  10. траса — ДОРО́ГА (смуга землі, по якій їздять і ходять), ШЛЯХ, ПУТЬ, ТРАКТ заст.; ШОСЕ́, СОШЕ́ розм., СОША́ розм. (з асфальтовим, бетонним тощо покриттям); ТРА́СА, МАГІСТРА́ЛЬ рідше (яка з'єднує великі міста, важливі центри)... Словник синонімів української мови