1. Словник жарґонної лексики української мови

удав

(-а) ч.; арм. Солдат строкової служби у перші 6 місяців служби. Балабін.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удав — уда́в іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. удав — [удаў] -ава, м. (на) -ав'і/-авов'і, мн. -авие, -ав'іў Орфоепічний словник української мови
  3. удав — (гадюка) полозюка, полоз Словник чужослів Павло Штепа
  4. удав — УДА́В, а, ч. Велика хижа неотруйна змія, яка живе переважно в тропічних країнах. Нападаючи на свою жертву, удави обвивають її, душать і ковтають цілком (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. удав — -а, ч. Велика хижа неотруйна змія, яка живе перев. в тропічних країнах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. удав — УДА́В, а, ч. Велика хижа неотруйна змія, яка живе переважно в тропічних країнах. Нападаючи на свою жертву, удави обвивають її, душать і ковтають цілком (Фіз. геогр. Словник української мови в 11 томах