удав
УДА́В, а, ч.
Велика хижа неотруйна змія, яка живе переважно в тропічних країнах.
Нападаючи на свою жертву, удави обвивають її, душать і ковтають цілком (з навч. літ.);
Відомо, що велетенські удави можуть бити головою свою жертву зі страшенною силою (з наук.-попул. літ.);
* У порівн. Крижак мстивий і злопам'ятний, як змій, як удав (Є. Доломан);
* Образно. * У порівн. А любов моя без взаємності ще гірш за того удава, бо давить не руки, а серце... (М. Куліш).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- удав — уда́в іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- удав — [удаў] -ава, м. (на) -ав'і/-авов'і, мн. -авие, -ав'іў Орфоепічний словник української мови
- удав — (гадюка) полозюка, полоз Словник чужослів Павло Штепа
- удав — (-а) ч.; арм. Солдат строкової служби у перші 6 місяців служби. Балабін. Словник жарґонної лексики української мови
- удав — -а, ч. Велика хижа неотруйна змія, яка живе перев. в тропічних країнах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- удав — УДА́В, а, ч. Велика хижа неотруйна змія, яка живе переважно в тропічних країнах. Нападаючи на свою жертву, удави обвивають її, душать і ковтають цілком (Фіз. геогр. Словник української мови в 11 томах