1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

Бозя

Бо́зя Бог (м, ср, ст): Бозя добра, я, як їду в дорогу, помолюся наперед, і мені завше легко все йде (Авторка); “Молись, не молись. Бозя є на небі і теж любить мене”, – почувши мою репліку, Всевишній щось перемакітрив в голові цьотки, і вона ляпнула: “То, може, я тобі куп'ю апарат?” – і носом кивнула в бік мидничок (Оробець)|| = Бог

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бозя — -і, ч., дит. Те саме, що боженька. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бозя — БО́ЗЯ, і, ч. і ж., дит. (з великої літери). Те саме, що Бо́женька. Погримала на його [нього] Мотря, налякала, що Бозя битиме, коли таке буде робити (Панас Мирний); Не кажи цього, сину, бо то грішка; Бозя сердиться буде (С. Васильченко); – Тіточко! Адже Бозя могутніша від ворожки (О. Назарук). Словник української мови у 20 томах
  3. Бозя — Бо́зя іменник чоловічого роду, істота дит. Орфографічний словник української мови
  4. Бозя — див. Бог Словник синонімів Вусика
  5. Бозя — БОГ (БІГ рідко) (за релігійними уявленнями, надприродна істота, що створила світ і керує ним), ГОСПО́ДЬ, ГОСПО́ДЬ БОГ, ПАН БОГ, ТВОРЕ́ЦЬ книжн., ТВОРИ́ТЕЛЬ церк., СОТВОРИ́ТЕЛЬ церк., СПАСИ́ТЕЛЬ церк., ВСЕВИ́ШНІЙ (УСЕВИ́ШНІЙ) церк. Словник синонімів української мови
  6. бозя — БО́ЗЯ, і, ч:, дит. Те саме, що бо́женька. Погримала на його [Чіпку] Мотря, налякала, що бозя битиме, коли таке буде робити (Мирний, II, 1954, 51). Словник української мови в 11 томах
  7. бозя — Бозя, -зі м. 1) Богъ (дѣтск.). О. 1861. ѴІІІ. 8. 2) бозя калачі везе. Такъ говоритъ дѣтямъ, когда громъ гремитъ. То же значеніе: бозя свариться. Ном. № 564. 3) піти до бозі. Пойти въ церковь. Черк. у. ум. бозінька. Словник української мови Грінченка