Копиткове

Копитко́ве іст. дільниця в районі вулиць I.Тобілевича та I.Боберського

∗∗∗

копитко́ве оплата на рогатці за проїзд кіньми міськими дорогами: Дальше по обох сторонах вулиці тягнулись шинки, звані “ресторації”, з великими заїздними подвір'ями, серед яких стояли цимбровані керниці з “журавлями” і коритами до поєння коней, бо тут люди лишали свої вози з кіньми, а самі йшли пішки до міста, щоб не оплачувати “копиткового”, тобто оплати за зужиття їздні, при акцизній брамі рогачки (Шах)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Копиткове — Копи́ткове іменник середнього роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови