1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

бевзь

бевзь вул., знев., ірон. недотепа, дурень (ср): Який же ти бевзь! (Авторка)||балватунцьо, баняк, басалиґа, бзік, бовван, бовдур, буц, буцифал, валило, вар'ят з мокрою головою, вар'ят з мокрим лобом, вахлак, гебес, гринь, дупик, дурило (дурнило), дурко, дурний вар'ят, дурнуватий помідор, з Кульпаркова, закута макітра, йолоп (йолуп), йолуп від світа, калакунь (калакуньо), камедула, капчук, кафар, клапцан, копнений в мозок (музок), копнентий в музк, кутас, лепех, львівський охайний хлопчик, матолок, мішіґене (мишіґіни), мішіґєне войтек, мотлух, півголовок, рекрутське вухо, стукнений в мозок, тлумак (тлумок), туман, туманешті, тяжка макітра, тяшкий фраєр, фей, фраєр, фраєр поламаний, фраєр помпка, фраєра кавалок, фраєрська макітра, фраєрський ціп, фуньо, хвєй, хусит, цеп, цепак, ценшкі фраєр, цимбал, цьолок, цьольо, шайґіц, шойлик, штубачок, штурпак (штурбак, штубак)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бевзь — бевзь іменник чоловічого роду, істота лайл. Орфографічний словник української мови
  2. бевзь — Вайло, йолоп, бовдур, бевзень, гевал, лобур, лобуряка, лобас, бельбас, мурмило; пор. ДУРЕНЬ, НЕДОТЕПА, ТЕЛЕПЕНЬ. Словник синонімів Караванського
  3. бевзь — -я, ч., лайл. Те саме, що бевзень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бевзь — БЕВЗЬ, я, ч., лайл. Те саме, що бе́взень. – Який-бо ти бевзь і справді (Т. Шевченко); Коли ж доводилося побороться За любу справу з бевзем тупоумним Чи бюрократом (є ще цей бур'ян!), – Він був мов кремінь – і перемагав (М. Словник української мови у 20 томах
  5. бевзь — див. дурний Словник синонімів Вусика
  6. бевзь — ДУ́РЕНЬ (розумово обмежений чоловік; лайливе слово), ДУРНИ́Й, ТУПИ́ЦЯ розм., ТУПА́К розм., НЕДОТЕ́ПА розм., НЕТЯ́МА розм., НЕДО́У́МОК розм., НЕДО́У́М розм. рідше, ДУРИ́ЛО розм., ДУ́РНИК розм., ДУРНИ́ЛО розм., ТУМА́Н розм., КЕП розм., ТОВКА́Ч розм. Словник синонімів української мови
  7. бевзь — БЕВЗЬ, я, ч., лайл. Те саме, що бе́взень. — Який-бо ти бевзь і справді (Шевч., I, 1951, 104); Коли ж доводилося побороться За любу справу з бевзем тупоумним Чи бюрократом (є ще цей бур’ян!), — Він був мов кремінь — і перемагав (Рильський, Мости, 1948, 102). Словник української мови в 11 томах
  8. бевзь — Бевзь, -зя м. Олухъ, болванъ, простофиля. Який бо ти бевзь! Шевч. Словник української мови Грінченка