бевзь

Значення в інших словниках

1. бевзь — бевзь іменник чоловічого роду, істота лайл. Орфографічний словник української мови
2. бевзь — Вайло, йолоп, бовдур, бевзень, гевал, лобур, лобуряка, лобас, бельбас, мурмило; пор. ДУРЕНЬ, НЕДОТЕПА, ТЕЛЕПЕНЬ. Словник синонімів Караванського
3. бевзь — БЕВЗЬ, я, ч., лайл. Те саме, що бе́взень. – Який-бо ти бевзь і справді (Т. Шевченко); Коли ж доводилося побороться За любу справу з бевзем тупоумним Чи бюрократом (є ще цей бур'ян!), – Він був мов кремінь – і перемагав (М. Словник української мови у 20 томах
4. бевзь — бевзь вул., знев., ірон. недотепа, дурень (ср): Який же ти бевзь! (Авторка)||балватунцьо, баняк, басалиґа, бзік, бовван, бовдур, буц, буцифал, валило, вар'ят з мокрою головою, вар'ят з мокрим лобом, вахлак, гебес, гринь, дупик, дурило (дурнило), дурко... Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. бевзь — див. дурний Словник синонімів Вусика
6. бевзь — ДУ́РЕНЬ (розумово обмежений чоловік; лайливе слово), ДУРНИ́Й, ТУПИ́ЦЯ розм., ТУПА́К розм., НЕДОТЕ́ПА розм., НЕТЯ́МА розм., НЕДО́У́МОК розм., НЕДО́У́М розм. рідше, ДУРИ́ЛО розм., ДУ́РНИК розм., ДУРНИ́ЛО розм., ТУМА́Н розм., КЕП розм., ТОВКА́Ч розм. Словник синонімів української мови
7. бевзь — БЕВЗЬ, я, ч., лайл. Те саме, що бе́взень. — Який-бо ти бевзь і справді (Шевч., I, 1951, 104); Коли ж доводилося побороться За любу справу з бевзем тупоумним Чи бюрократом (є ще цей бур’ян!), — Він був мов кремінь — і перемагав (Рильський, Мости, 1948, 102). Словник української мови в 11 томах
8. бевзь — Бевзь, -зя м. Олухъ, болванъ, простофиля. Який бо ти бевзь! Шевч. Словник української мови Грінченка