1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

божий

божий:

◊ бо́же пошитгя́ чуприна (ст): Я так і передбачав, що в обличчі подій, які назрівали, присутність такого свідка, як я, буде не на руку цим трьом дорослим особам і що пан Макс просто візьме мене за боже пошиття та й викине з хати (Керницький)||гира (гиря)

◊ Божий гріб церк. полотнище із зображенням померлого Ісуса Христа, який лежить у гробі; Плащаниця: Під час більших свят прикрашувано церкву [Успення Богородиці] різними способами. В Лазареву суботу перед Квітною неділею студенти приносили до церкви “багнята”, тобто лозу. У страсний тиждень ставлено величавий “Божий гріб”. Це була столярська будова, що зображувала гріб Спасителя, з видом Єрусалиму, ангелами, трьома Маріями, знаряддям страстей. Гріб був прикрашений різнобарвними лампами і смолоскипами (Крип'якевич)||Плащениця (Плакцаниця)

◊ до Божого гробу церк. до Плащаниці (у Страсну п'ятницю християни поклоняються розіп'ятому Христові, цілують Плащаницю; деякі християни – у кількох церквах)

◊ на Божі гроби́ церк. до Плащаниць

◊ Божого тіла церк. свято Пресвятої Євхаристії

◊ святи́й та божий → святий

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. божий — -а, -е. Прикм. до Бог. Божий світ нар.-поет. — світ. Служба божа — церковна відправа. Святий та божий ірон. — удавано, лицемірно тихий і добрий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. божий — БО́ЖИЙ, а, е. 1. (з великої літери). Прикм. до Бог 1. Минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває! (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
  3. Божий — Бо́жий прикметник від: Бог Орфографічний словник української мови
  4. божий — Без Божої волі і волос з голови не впаде. Бог опікується всім на світі, а нами найбільше. З Божої волі, продав штани, купив солі. Бог покарав його, бо збіднів. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. Божий — а́гнець Бо́жий, книжн., несхв. Безвольна, покірлива, розумово обмежена людина. — Бачиш агнець Божий, покірний, тихий перед тобою, а що він у бригаді виробляв, хай тобі люди розкажуть! (З журналу). бі́лий (Бо́жий) світ. Фразеологічний словник української мови
  6. божий — Бо́жий, -жа, -же; бо́жі, -жих, -жим Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. божий — БО́ЖИЙ, а, е. Прикм. до бог. — На те воля божа, моя любко, — кажу я (Вовчок, І, 1955, 86); Він [Теокріт] казав "нема рабів божих", — єсть і повинні бути люди, вільні "тілом і духом" (Л. Укр., III, 1952, 728). Бо́жий світ, нар.-поет., заст. — світ. Словник української мови в 11 томах
  8. божий — Божий, -а, -е 1) Божій, божескій. Божа воля, Божа й сила. Ном. Усе Божеє, тільки гріхи наші. Ном. № 9. 2) — дім. Церковь. Г. Барв. 424. Завтра Головосіка — треба йти до Божого дому. Харьк. г. 3) божа мати. Богоматерь. 4) божий дар. Причастіе. Словник української мови Грінченка