1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

вивалити

ви́валити згруб. витріщити (очі)(ср, ст): Раб Божий вивалив на Макольондру очі й не знав, що сказати (Нижанківський)||вибалушити

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вивалити — ви́валити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вивалити — див. вивалювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вивалити — ВИ́ВАЛИТИ див. вива́лювати. Словник української мови у 20 томах
  4. вивалити — ви́солопивши (ви́валивши) язи́к (язика́), зі сл. бі́гати, тіка́ти і под., зневажл. 1. Дуже швидко. — Ну, що тобі таке? Чого ти прилетів, язик висолопившsи? Що там таке сталося, що за тобою мов собаки гнали? (І. Франко). Фразеологічний словник української мови
  5. вивалити — ВИКИДА́ТИ (кидати що-небудь із середини чогось назовні); ВИВА́ЛЮВАТИ (перекидаючи, нахиляючи); ВИШТО́ВХУВАТИ (поштовхами); ВИПИРА́ТИ (натискаючи); ВИТРЯСА́ТИ (трясучи); ВИЖБУ́РЮВАТИ розм., ВИШПУ́РЮВАТИ розм. рідко (із силою). — Док. Словник синонімів української мови
  6. вивалити — ВИ́ВАЛИТИ див. вива́лювати. Словник української мови в 11 томах
  7. вивалити — Ви́валити, -ся см. вивалювати, -ся. Словник української мови Грінченка