вигаратати

ви́гаратати 1. побити, набити (м, ср, ст)||взолити, вибити, вигарбувати плечі, вигарбувати шкіру, викропити, вимаґлювати, вирайбувати, вирайбувати шкіру, висмарувати шкіру, віддубасити, віддубасити під перший номер, владувати, влатати, вмастити, всипати, всипати в шкіру, всмалити, всунути, вцабанити, вцідити, дати балабухів, дати в шкіру, дати кампи, дати лати, дати <�му> на віват, дати <�му> на п'єц, дати по крижбантах, дати по кулях, дати фацку (фацьку), декі дати, закобзати попід щеблі, збити, збити на квасьне ябко, збити як гамана, згепати, златати сидження, злупити, злупити задницю, змаґлювати, змасакрувати, змотлошити, зрізати задок, зрізати портки, зробити пляцок, коца дати, лянє зробити, лянє справити, набити як в бубен (бубон), нагаратати, нагатити, накалатати, накантати, накобзати, накопати, накопати в штани, накопати в портки, накропити, намаґуляти, напарити, нацяхати, начистити наяльник, нашлюґати, облатати, обмаґлювати, обмаґуляти, обмастити, освятити воду, помацати по лепеті, потовкти, скраяти порткі, скраяти сподні, скропити, скути морду, стлумити, стовкти, стовкти на квасьне ябко, стовкти на мязґу

2. швидко збудувати (перев. великий будинок)(м, ср, ст): Так скоро ті наші сусіди вигаратали хату, що тільки думаєш, де то ті люди такі гроші беруть (Авторка)