вивітрювати

вивітрювати перевітрювати (ср, ст): Сьогодні гарна погода, таке файне сонце, Касюню, йди-но на ба́лькон, винеси вивітрити коци (Авторка)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вивітрювати — виві́трювати 1 дієслово недоконаного виду видаляти за допомогою вітру виві́трювати 2 дієслово недоконаного виду повільно руйнувати — про дію вітру Орфографічний словник української мови
  2. вивітрювати — -юю, -юєш, недок., вивітрити, -рю, -риш, док., перех. 1》 Видаляти, виносити що-небудь із чогось рухом свіжого повітря, вітром. || перен. Стирати в пам'яті, примушувати забувати. 2》 Повільно руйнувати, змінювати щось (про дію атмосферних явищ). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вивітрювати — ВИВІ́ТРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ВІТРИТИ, рю, риш, док., що. 1. Видаляти, виносити що-небудь із чогось рухом свіжого повітря, вітром. Курії не довго пахкали димом, бо Олесь дав знак, що востаннє вивітрює приміщення (Е. Словник української мови у 20 томах
  4. вивітрювати — ПРОВІ́ТРЮВАТИ (давати доступ свіжому повітрю у приміщення), ВИВІ́ТРЮВАТИ рідше, ПРОСВІЖА́ТИ, ВЕНТИЛЮВА́ТИ (перев. вентилятором). — Док.: прові́трити, ви́вітрити, просвіжи́ти, провентилюва́ти. Словник синонімів української мови
  5. вивітрювати — ВИВІ́ТРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ВІТРИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Видаляти, виносити що-небудь з чогось рухом свіжого повітря, вітром. Коли всі розійшлися, Гертруда широко розкрила вікно, щоб вивітрити тютюновий дим (Собко, Запорука.. Словник української мови в 11 томах