вивітрювати
ВИВІ́ТРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ВІТРИТИ, рю, риш, док., перех.
1. Видаляти, виносити що-небудь з чогось рухом свіжого повітря, вітром.
Коли всі розійшлися, Гертруда широко розкрила вікно, щоб вивітрити тютюновий дим (Собко, Запорука.., 1952, 215);
// перен. Стирати в пам’яті, примушувати забувати.
Я гадаю так, Що це життя вояцьке в чистім полі Вивітрює кохання в козака (Сам., II, 1958, 40);
Роки вивітрили з пам’яті образ Надії (Рибак, Гармати.., 1934, 41).
2. Повільно руйнувати, змінювати щось (про дію вітру й інших атмосферних явищ).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вивітрювати — виві́трювати 1 дієслово недоконаного виду видаляти за допомогою вітру виві́трювати 2 дієслово недоконаного виду повільно руйнувати — про дію вітру Орфографічний словник української мови
- вивітрювати — -юю, -юєш, недок., вивітрити, -рю, -риш, док., перех. 1》 Видаляти, виносити що-небудь із чогось рухом свіжого повітря, вітром. || перен. Стирати в пам'яті, примушувати забувати. 2》 Повільно руйнувати, змінювати щось (про дію атмосферних явищ). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вивітрювати — ВИВІ́ТРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ВІТРИТИ, рю, риш, док., що. 1. Видаляти, виносити що-небудь із чогось рухом свіжого повітря, вітром. Курії не довго пахкали димом, бо Олесь дав знак, що востаннє вивітрює приміщення (Е. Словник української мови у 20 томах
- вивітрювати — вивітрювати перевітрювати (ср, ст): Сьогодні гарна погода, таке файне сонце, Касюню, йди-но на ба́лькон, винеси вивітрити коци (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- вивітрювати — ПРОВІ́ТРЮВАТИ (давати доступ свіжому повітрю у приміщення), ВИВІ́ТРЮВАТИ рідше, ПРОСВІЖА́ТИ, ВЕНТИЛЮВА́ТИ (перев. вентилятором). — Док.: прові́трити, ви́вітрити, просвіжи́ти, провентилюва́ти. Словник синонімів української мови