1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

впакувати

впакува́ти 1. силоміць нагодувати (перев. дитину)(ср, ст): Я мало не впала, як побачила, скільки Лідзя впакувала в малого бульби (Авторка)

2. випустити, всадити (кулю)(ср, ст): Мало не впакував німакові півобойми “вальтера” в живіт (Лисяк)

◊ впакува́ти в біду́ → біда

◊ впакува́ти до тюрми́ ув'язнити (ср, ст): Але своєю обороною він, замість звільнити від вини, не одного ще на довгі роки впакує до тюрми (Острук)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. впакувати — впакува́ти 1 дієслово доконаного виду спакувати; засадити впакува́ти 2 дієслово доконаного виду зв'язати в пакунок Орфографічний словник української мови
  2. впакувати — I див. впаковувати I. II див. упакувати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. впакувати — ВПАКУВА́ТИ див. упако́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. впакувати — ПАКУВА́ТИ (укладати, ув'язувати що-небудь у пакунок, якесь вмістище для перевезення, перенесення, зберігання), ВПАКО́ВУВАТИ (УПАКО́ВУВАТИ), СПАКО́ВУВАТИ, ТЮКУВА́ТИ (в тюки). — Док.: впакува́ти (упакува́ти), спакува́ти. Хлопці.. пакували свої пожитки (О. Словник синонімів української мови
  5. впакувати — ВПАКУВА́ТИ¹ див. впако́вувати¹. ВПАКУВА́ТИ² див. упакува́ти¹. Словник української мови в 11 томах