встеклий

всте́клий (всце́клий, сте́клий) 1. скажений (про собаку)(ст)

◊ тіка́ти як від сте́клого пса → тікати

2. злий, оскаженілий (про людину)(ст): Чого ти такий встеклий? Яка тебе муха вкусила? Та ж я до тебе по-доброму, а ти тільки гаркаєш (Авторка); Через кільканадцять мінут вийшла встекла цьотка: “Нічого, якось буде! Ти тілько мужови ніц не кажи” (Оробець)

◊ всте́клий як пес → пес