1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

втинати

втина́ти (фці́наць) пажерливо їсти, наминати (ср, ст): Місько з таким апетитом втинав пироги, що аж за вухами лящало (Авторка)||втискати (фціскаць)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втинати — втина́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. втинати — Врізувати, відтинати, відрізувати; (голову) відсікати, відрубувати; (затято виконувати) ШКВАРИТИ, смалити, чистити, гатити, (танець) віддирати; док. ВТЯТИ, (штуку) утнути, встругнути, викинути; ЖМ. довершити, зробити, виконати; (пісню) заспівати, (гопака) заграти; (мову) зрозуміти. Словник синонімів Караванського
  3. втинати — див. утинати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. втинати — ВТИНА́ТИ див. утина́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. втинати — ВІДРІ́ЗАТИ (ріжучи, відокремлювати частину від цілого), УРІ́ЗАТИ (ВРІ́ЗАТИ), ВІДІТНУ́ТИ, ВІДТЯ́ТИ, УТНУ́ТИ (ВТНУ́ТИ), УТЯ́ТИ (ВТЯ́ТИ), УКРА́ЯТИ (ВКРА́ЯТИ), ВІДКРА́ЯТИ, ВІДБАТУВА́ТИ розм., ВІДЧИКРИ́ЖИТИ розм., УКРА́ЇТИ (ВКРА́ЇТИ) діал. Словник синонімів української мови
  6. втинати — Втина́ти, -на́ю, -на́єш; втя́ти, втну, втнеш; втяв; втни, втніть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. втинати — ВТИНА́ТИ див. утина́ти. Словник української мови в 11 томах