відвалити
відвали́ти 1. шк. переписати; списати (завдання, вправу тощо)(ст)||відвалити нумир, відгаратати, відмахати, відсмалити, відшрайбувати
◊ відвали́ти ну́мир 1. → відвалити 1
2. утнути щось несподіване, збитошне (ср, ст)
2. = відвали́тися (м, ср): Я тобі сказав: “Відвали!” (Авторка)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відвалити — відвали́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відвалити — див. відвалювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відвалити — ВІДВАЛИ́ТИ див. відва́лювати. Словник української мови у 20 томах
- відвалити — Юю, -юєш, недок., відвалити, -лю, -лиш, док. Платити. Я за цю тачилу двадцять штук відвалив. Словник сучасного українського сленгу
- відвалити — ВІДВА́ЛЮВАТИ (перекидаючи або піднімаючи що-небудь важке, прибирати вбік), ВІДВА́ЖУВАТИ, ВІДКИДА́ТИ, ВІДВЕРТА́ТИ розм.; ВІДСУВА́ТИ (соваючи). — Док.: відвали́ти, відва́жити, відки́нути, відверну́ти, відсу́нути. Словник синонімів української мови
- відвалити — ВІДВАЛИ́ТИ див. відва́лювати. Словник української мови в 11 томах
- відвалити — Відвалити, -ся см. відвалювати, -ся. Словник української мови Грінченка