1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

дзявкати

дзя́вкати ірон., знев. відповідати на лайку лайкою; відгризатися (Лучук)

◊ не дзя́вкай замовкни (Лучук)||замкни си канал, най ти не емердить; писок на колодку

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзявкати — дзя́вкати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. дзявкати — -ає, недок. Пискливо гавкати (про маленьких собак). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дзявкати — див. гавкати; скавучати Словник синонімів Вусика
  4. дзявкати — ГА́ВКАТИ (про собак, лисиць і т. ін. — видавати гавкіт), ГАВКОТІ́ТИ, БРЕХА́ТИ розм.; ДЗЯ́ВКАТИ, ДЗЯВКОТІ́ТИ, ДЗЯВОЛИ́ТИ, ЦЯ́ВКАТИ розм. (про маленького собаку, щеня, лисицю тощо — пискливо); РЯ́ВКАТИ розм. (грубо, грізно); ГВАЛТУВА́ТИ, ВАЛУВА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
  5. дзявкати — Дзя́вкати, -каю, -каєш; дзя́вкнути, -ну, -неш, -нуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. дзявкати — ДЗЯ́ВКАТИ, ає, недок. Пискливо гавкати (про маленьких собак). [Мусій:] О, вже з цього боку щось дзвенить! (Прислухається). Ні, то Свиридова собака дзявка (Кроп., II, 1958, 88). Словник української мови в 11 томах
  7. дзявкати — Дзявкати, -каю, -єш гл. одн. в. дзявкнути, -ну, -неш, гл. Тявкать, тявкнуть. Словник української мови Грінченка