дурко
дурко́ знев., ірон. недотепа, дурень (Лучук) (м, ср, ст)|| = бевзь
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дурко — ДУРКО́, а́, ч., розм. Те саме, що ду́рень 1. – Ні, таки ти дурень, Тарасе! Бельбас! Бевзь! .. Дурко! Дуропляс! (П. Куліш); – Не насмiхайся, Людко. Ти скажеш i забудеш, а я такий дурко, що буду думати над тим, що сказала, або й повiрю (В. Яворівський). Словник української мови у 20 томах
- дурко — див. дурний Словник синонімів Вусика