дусити
дуси́ти кул. 1. тушкувати (ст): М'ясо треба дусити на повільному вогні десь із годину (Авторка)||денстувати
2. м'яти (перев. катоплю)(м, ср, ст)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дусити — Дуси́ти. Душити. Депутат дусив у собі сьміх і записав до своєї книжочки побіч других кривд своїх виборців також і кривду Івана Безглуздного та обіцяв йому помочи (Товариш, 1908, 132) // пол. dusić — душити, тиснути. Українська літературна мова на Буковині