запинати
запина́ти защіпати, застібати (ст): Натягала свою щоденну обтислу мальованку, запинаючи дрібні дерев'яні ґудзички на малих, якби дівочих, грудях (Марська)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запинати — запина́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- запинати — (вікно) завішувати; (завісу) зашморгувати; (хустку) зав'язувати, запинатися чим; (димом) ОГОРТАТИ; (поли) загортати; (на ґудзики) застібати. Словник синонімів Караванського
- запинати — див. обгортати Словник синонімів Вусика
- запинати — -аю, -аєш, недок., запнути і розм. зап'ясти, -пну, -пнеш, док., перех. 1》 Закривати, завішуючи або покриваючи що-небудь чимсь. || Накривати, зав'язувати голову (перев. хусткою). 2》 Огортати, покривати собою. 3》 Загортати поли одягу. || Застібати (на ґудзики і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- запинати — Запина́ти, -на́ю, -на́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- запинати — ЗАПИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАПНУ́ТИ і розм. ЗАП’Я́СТИ, пну́, пне́ш, док., перех. 1. Закривати, завішуючи або покриваючи що-небудь чимсь. Приходить вона [зима] в село страшною хуртовиною.. Люди аж перелякалися. Словник української мови в 11 томах
- запинати — Запина́ти, -на́ю, -єш сов. в. запнути и зап'я́сти́, -пну, -неш, гл. Завѣшивать, завѣсить, накрывать, закрыть. Запинає вікно хусткою. Пішла пані така зап'ята, що й очей не видно. Лебед. у. Очі мої козацькі молодецькі червоною китайкою запніте. АД. І. 178. Словник української мови Грінченка