заткати

Значення в інших словниках

1. заткати — затка́ти 1 дієслово доконаного виду покрити візерунком; повити; зіткати затка́ти 2 дієслово доконаного виду закрити отвір діал. Орфографічний словник української мови
2. заткати — I -тчу, -тчеш, док., перех. 1》 Покрити суцільно тканим візерунком або вплести яку-небудь смугу, нитку і т. ін. в тканину. 2》 перен. Затягнути, повити що-небудь. 3》 діал. Виготовити що-небудь способом ткання; зіткати. II див. затикати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заткати — I. ЗАТИКА́ТИ (закривати який-небудь отвір); ЗАКУ́ПО́РЮВАТИ (щільно); ЗАКОНОПА́ЧУВАТИ (перев. клоччям і т. ін. шпарини, дірки); ЗАКОРКО́ВУВАТИ (перев. пляшку корком). — Док.: заткну́ти, затка́ти діал. заку́по́рити, законопа́тити, закоркува́ти. Словник синонімів української мови
4. заткати — Затка́ти і заткну́ти, -ткну́, -ткне́ш затка́ти, затчу́, затче́ш (від тка́ти) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. заткати — ЗАТКА́ТИ¹, тчу́, тче́ш, док., перех. 1. Покрити суцільно тканим візерунком або вплести яку-небудь смугу, нитку і т. ін. в тканину. 2. перен. Затягнути, повити що-небудь. Тіні од виноградних лоз заткали густим візерунком золоті ризи садків (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
6. заткати — Заткати, -тчу, -че́ш гл. 1) Начать ткать. 2) Заработать тканіемъ. 3) Покрывать, покрыть тканымъ узоромъ. Були ті жупани серебром заткані. АД. І. 261. 4) = заткнути. Та й заткав я йому боржій рану. Федьк. Не можна всім губи заткати. Ном. № 6986. Словник української мови Грінченка