1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

злоститися

злоститися нервуватися, злитися, дратуватися (м, ср, ст): А ви сидите і навіть не можете злоститися. Подібно, як ви, по якомусь часі, не злоститеся на камінь, в який ви вдарилися ногою (Тарнавський З.)||іритуватися

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злоститися — злости́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. злоститися — Злостувати, ЗЛИТИСЯ, злобувати, сердитися. Словник синонімів Караванського
  3. злоститися — див. сердитися Словник синонімів Вусика
  4. злоститися — злощуся, злостишся, недок., без додатка і на кого – що. Відчувати злість, роздратування; злитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. злоститися — СЕ́РДИТИСЯ (виявляти почуття гніву), ГНІ́ВАТИСЯ, ПРОГНІВЛЯ́ТИСЯ, ЗЛИ́ТИСЯ, ОЗЛО́БЛЮВАТИСЯ підсил., ОЗЛОБЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗЛОСТИ́ТИСЯ рідше, ГНІВИ́ТИСЯ рідше, ЗЛОСТУВА́ТИ рідше, ЗЛОБУВА́ТИ рідше, ҐЗИ́ТИСЯ діал.; ОБУ́РЮВАТИСЯ, ПРИ́НДИТИСЯ фам. Словник синонімів української мови
  6. злоститися — ЗЛОСТИ́ТИСЯ, злощу́ся, злости́шся, недок., без додатка і на кого — що. Відчувати злість, роздратування; злитися. Поки Петько шукав авто, ми стояли на розі і злостилися (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 362); — Чого ж ти боїшся в білий день?... Словник української мови в 11 томах
  7. злоститися — Злоститися, -щуся, -стишся гл. = злостувати. Він на мене злостився. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка