кавалєр

кава́лєр (кава́лір) 1. неодружений мужчина; парубок (м, ср, ст)

◊ стари́й кава́лєр неодружений мужчина старшого віку (м, ср, ст): Іванко? Певно, шо знаю, та то відомий на цілий Львів старий кавалєр (Авторка)

2. кавалер, залицяльник (м, ср, ст): Ну, а як дама хоче, то кавалір, щоб і на голові поставився, а мусить вдоволити її бажання (Керницький)|| = абштифікант