кавалєрка

кавалє́рка 1. невелика однокімнатна квартира без окремої кухні та без вигод (м, ср, ст): Мама після від'їзду Крушельницьких поселилася на цій же вулиці, неподалік від Бабці, у так званій кавалєрці, тобто в одній кімнаті з невеликим коридором, але без кухні, а, коли я повернулася, ми усі замешкали в Бабці (Крушельницька); Колись в кавалєрках мешкали переважно неодружені чоловіки, у таких помешканнях не було осібної кухні та лазнички. Плитка або піч була в кімнаті. По тому, за совітів, то стала така собі звикла квартира. Таку кавалєрку колись дістала моя Мамця, і Тато зразу зачав переносити кухню до спіжарні і доробляти ванну (Авторка)||ґарсоньерка

2. молодь, парубоцтво (ср, ст)

3. побаченння (ср, ст): О, та вже твій старший так виріс, що вже певно на кавалєрку ходить? (Авторка)

4. зустрічі, приємне проведення часу в молодіжному товаристві (ср, ст): Марчику, дитинко, та він пішов на кавалєрку, ве́рне пізно ввечері, вже аж завтра його побачиш (Авторка)